Спеціальна програма Міжнародної федерації хокею (IIHF) «Вчимося грати»

У наступному сезоні для хокеїстів 2010, 2011 та 2012  років народження планується проведення змагань поперек ігрового поля. Саме тому пропонуємо вам ознайомитися зі спеціальною програмою Міжнародної федерації хокею (IIHF) «Вчимося грати», дізнатися переваги подібного формату гри та плюси застосування цього методу під час тренувального процесу.

Дана програма побудована на модельній організаційно-методичній концепції тренувань та гри поперек ігрового поля. Протягом багатьох років практика тренувань поперек майданчика широко застосовується провідними хокейними державами, вона пройшла випробовування часом і показала, що діти, які починають займатися хокеєм у таких умовах, отримують безцінний досвід.

Будь-хто з батьків може запитати: «навіщо грати поперек? Чому він (вона) навчиться?» «Я хочу, щоб моя дитина грала на всьому майданчику, як це роблять професіонали». У тому й справа, що ми маємо справу не з дорослими. Діти навчаються інакше і бачать світ зовсім іншими очима.

Уявімо собі такого малюка, літаючого з шайбою по всій площині.

Скільки часу на це піде? Скільки енергії потребує?

У якій ситуації він більше братиме участі у грі?

У обмеженому просторі чи по всій площі льодового поля?

Скільки техніко-тактичних дій він виконає на такому великому просторі?

Дослідження відомого канадського тренера Джорджа Кінгстона після перегляду матчів по всьому світу дало таку картину:

  • За 60 хвилин гри («брудного» часу) за участі дітей 6-8 років середній час володіння шайбою одним гравцем складає 20.7 секунди;
  • Хронометрувалися і матчі провідних професійних команд: жоден хокеїст не володів шайбою більше 85 секунд;
  • Юний хокеїст робить менше 0,5 кидка, професіонал – тільки 1,5;
  • У 60-хвилинній грі фактичний ігровий час налічував  20 хвилин 38 секунд;
  • Окремі гравці, які виходять на лід кожну третю чи четверту зміну, отримують ще менше ігрового часу.

З цих спостережень зроблено наступні висновки:

  • Для юних хокеїстів, які грають згідно з моделлю «по всьому ігровому майданчику» на початковому рівні підготовки, найменше необхідно було б провести 180 матчів для того, щоб набрати 60 хвилин чистого ігрового часу володіння ключкою для відпрацювання професійних навичок, передач, прийомів і кидків;
  • Професіоналам, у свою чергу, необхідно було б провести 60 матчів для 60 хвилин володіння шайбою з метою вдосконалення своєї майстерності;
  • Більшість дітей так і не доторкнулись до шайби за всю гру.

ТРЕНУВАННЯ

  • Діти відрізняються від дорослих підвищеною енергією, за рахунок якої, вони можуть помітно додавати у розвитку навичок, коли вони, наприклад, біжать на ковзанах 30 метрів замість повних 60;
  • Чисельний склад груп скорочується, і саме це дозволяє зробити процес навчання і засвоєння більш компактним і продуктивним;
  • Стає простіше організовувати вправи, які створюються в залежності від рівня вже наявних умінь та навичок;
  • Більше контакту з шайбою, який обов’язково позначиться на якості володіння ключкою і шайбою;
  • Більша кількість повторів вправ та їх частота протягом одного заняття;
  • Більш швидкий розвиток вміння прийняття рішень.

ГРА

  • Збільшується час роботи з шайбою для кожного гравця;
  • Швидше зростає індивідуальна майстерність;
  • Більше льодового часу для кожного хокеїста;
  • У перервах між змінами діти продовжують займатися іншими вправами в середній зоні;
  • Значно підвищується активність кожного гравця;
  • Зростає їх результативність, так як вони отримують більше можливостей для кидків;
  • Теж саме стосується і воротарів: швидше розвивається їх уміння читати ігрову ситуацію, реакція на її зміни набуває гостроти та ефективності;
  • Їм частіше доводиться вступати в гру;
  • Гра характеризується постійно змінними ситуаціями;
  • Зростає швидкість розвитку ігрових ситуацій, що потребує більше оперативної розумової та фізичної реакції гравців;
  • Високий темп гри стимулює необхідність брати активну участь у вирішенні завдань, які диктуються ігровою ситуацією, що, в свою чергу, призводить до розвитку уміння ділити відповідальність;
  • Такі важливі якості як хокейне чуття, розуміння гри і її принципів ефективніше розвиваються саме у юному віці;
  • Темп гри залишається високим протягом усього ігрового часу;
  • У грі не виникає непотрібних перерв.

ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

  • Більш продуктивне використання льодового часу і простору;
  • Розмір льодової арени пропорційний «розміру» гравців;
  • Те ж саме стосується і дитячих воріт;
  • Середня зона використовується для інших технічних цілей (як лавка запасних, як місце для розминки, як майданчик для змагань; у одній з кінцевих зон проводяться двосторонні ігри);
  • Міжнародна федерація радить створювати команди з двох-трьох ланок по чотири-п’ять людей у кожній, з одним воротарем. Це – оптимальний склад, при якому кожен отримує більше льодового часу;
  • Більше льодового часу для більшого числа команд одного клуба;
  • Можна працювати відразу декільком командам, поділивши весь ігровий майданчик.

ЗАГАЛЬНИЙ ДУХ УЧАСТІ, ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ

  • Більше дітей отримують можливість пограти в хокей;
  • Більше дітей переживають почуття успіху в нагороду за старанність;
  • Створюється атмосфера радісного збудження завдяки живій участі у «справжній» грі;
  • Діти з різними здібностями отримають однаково корисний досвід гострих ігрових дій на льоду;
  • Діти збуджені і через це більш вмотивовані продовжувати тренуватися та грати;
  • Хокей стає більш привабливим заняттям для більшої кількості дітей та їх батьків.

Федерація хокею України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: